2009-09-26 : werty : просто байдуже

Від щастя до горя Якась там хвилина, Безмежне блукання... Блукання і днина. Безодня...І сум Зганяє думки, А вітер складає Прозорі рядки. Заплутає вітер Гілки і думки: Нічого не знаєш, Минають роки... Не треба і знати- Це горе несе. Цей вітер незнаний- Він знає усе.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16467.html