| Зранку звіявся такий вітер
ніби у всіх пусто в головах і люди зникли хоч дотлівали ще в своїх оселях у цегляних багатоповерхівках а навколо міста — сіро рідкий туман всюди пусто і окрім міста нічого день перевернувся такий вітер ніби сонце світить по-іншому не видно сонця а тільки світло всюди і виє під якоюсь зовсім надприродньою загравою будинки летять зірвані з фундаменту летять за тисячі кілометрів вікна позакривані лиш діти кричать і стукіт кастрюль крізь стіни чується летять будинки над містом ніби літаки так швидко і зупиняються поволі над морем де не було хвиль один за одним вікна відкриваються балкони двері, з під’їздів вивалюється мотлох з людьми і падає все до єдиного навіть хвиль немає коли в будинках не залишається нічого туди ж падають і вони не розсипаючись без хвиль — такий туман незвичайний був летять будинки над містом один за одним ніби пустоти з отворами і люди в них летять і зовсім не люди за мить саме місто наче величезна цементована галявина повільно підніметься в небо і впаде в море як і все без хвиль вслід за останнім будинком тим часом вітер продовжував вити невідомо де виникаючи і зникаючи куди невідомо |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16786.html |