| ...цього вечора ти візьмеш мої крила
і підеш не прощаючись зрештою наша історія може закінчитися і так тільки що маю робити з цим сценарієм якого я не писала ... поки сиджу на підвіконні і дивлюся на відсунутий стілець дія буде розвиватися пізніше і все що залежить від мене лише декорації вони старі як світ і фарба майже злізла ... є ще деь крихітна надія що ти не прийдеш і все буде як раніше - крила ж паперові тому гадки не маю куди ти з ними... в такий дощ |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17005.html |