2010-02-21 : Blond : Верлібр

Цей театр для мене щастя й біда Тут я зустрів кохання свого життя. Вона незрівнянна богиня, А я просто дивлюсь кожну її виставу. В цій п’єсі любові я граю як можу Моя роль незначна. Ти в нас актриса велика Мій улюблений сум і краса. Ти зайдеш в потяг, він перон покине Осінь в віконечко кине жовтий кленовий листок. Кохання залишивши На вітер ти пустиш останню сльозу, Актриса поїде назавжди І я більш сюди не прийду. Жовтий кленовий листок - вона збереже І пам’ятатиме вічно ці гастролі.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17368.html