2010-06-13 : Loffofora : тАКАСОБІДОПОМОГа

В небі гримить, море не спить, руки просять погрому. Як хвилі що розбивають мури, з’їдають берег. Гріюся музикою в обпльованому п’ятизірковому, В середині гавкає ще не приручений мною цербер. Гріюся димом, вікном, пляшкою найдешевшого рому. Жарко мені – здираю шкіру, пливу по занадто складних коридорах. З метою занести медуз, ламінарію і китів назад в воду, І з ціллю дійти, не розчинитись в повітрі, не заплутатись в шторах.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17885.html