| Гори димлять. В небі хтось плаче.
Вітер зриває благенькі мости. Закохані сплять: заморені й вдячні. Церкви сховали у ковдру хрести. Спить полонина. Трембіти не чути. На пасовищі лютують вовки... Мати готує вечерю для сина, Допоки зозуля знімає роки. Перші зірки зачепились за буки. Місяць з ківша п'є своє молоко. Гори димлять. Ми, узявшись за руки, Йдемо у ніч рятувати світи... |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18156.html |