2010-12-10 : Loffofora : Про Петю і Перепіхон

Ч. 1. Коли Петру було тринадцять Він задніх пас на праздніку Вінєри Він був влюбльон в Терезу-Вєру Вона ж об одинадцятій Виходила із бару із мужчинами І ускользала, як тритон із рук А він приходив п’яний, пізно І після того, як відпиздить тато Лягав у ліжко і не міг заснуть Все згадував її тонку статуру Як на уроці фізкультури Вона майстерно кидала гранату Ще довго йшла Ізаура рабиня Всі хлопці однокласники Здобули огромну перемогу І осідлали женскіє тіла На восьме березня Чи свято Валінтіна А Петя після виступу на скрипці В кругу п’янких випускників Зостався за бортом Всіх романтічіскіх собитій І після трьох неділь Хождєнія під Вєреним вікном І отвратітєльно-плаксивих арій Його забрали в армію… Ч. 2 Коли Петро нарешті дємбєльнувся І повернувся в батьківську оселю Цнотливість-мука стала ну-пекельною І геть невиносімою Носив він довжелезний світер синій Щоб ба не заподозрілі його В ерекції восьмигодинній Він взнав що Вєра подалась у город З якимось грошовитим москалем На тім його любов скінчилася… Але почався новий поворот Як тільки поступив він в педучилище Там із дівоцтвом якби нєт проблєм Тож Петя десь по через день Купляв цигарки і цукерки-смоктунці І научав дівчат за гаражами Як правильно натягувать гондона Й пізнав - що сила не в руці А в насолоді від перепіхона І так його то засмоктало Немов наркотік клятий Прожитий день без того Здавався як сірезна пляма Він міг не їсти і не пити А то… То мусив він робити Як по пріказу командіра Ч.3 Вже років сорок як Петро не салабон Минають дні, спливають роки А заміж за Петра все не ідуть Про те що він слабкий на передок Здається навіть діти знають Він думає: ну шо ж це за прокльон... Бува проходить Петя попри гаражі І тихо так наспівує собі: «Атженісь ат міня, атженісь, Брат Перепіхон».

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18481.html