2002-06-12 : Ira : Позиція 1. (Людина-цапля)

Стоячи посеред рудої пустелі, і маючи блакить над головою, з’являється бажання - відірватися, і бути, хоча б трошки не таким. Ти підіймаєш свою ногу, демонструючи усім навколо, що стоять на двох, як можна половиною створіння літати, розсікаючи повітря, і бути блищим ніж усі до хмар. Людина-цапля - комік для нормальних, нікчема у очах істот, що падають, з уявою польоту у бездну. Ј всі ці посмішки ніщо, у порівняні з реготом веселим, який здіймається коли, цей бідолаха на своїй одній нозі, втомившись - її замінює тією, що тільки що була на небесах.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/185.html