| Це на зрада, а так. Варіація теми «Єдина».
Не прощання, а лиш репетиція теми кінця. І не варто торкатись одвічної теми провини, жодному з нас вона, милий, не до лиця. То не проста відмова у ліжку – то ціла стіна між твоїм світом гір, і моїм – маріанських западин. Я ще вчора при тілі ілюзій була мов грудна, а сьогодні на тілі ілюзій я наче саван. Цинічно планую кожнісінький крок на перед: побачення, близькість, перерва, побачення, пустка… Пам’ятаєш ту пташку? Вона відлетіла геть. Пам’ятаєш ту пташку? Жила у мені…Голубка. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18687.html |