2011-08-12 : Чушинама Лола : ___

вії твої облітають тихо, як сухі кульбаби марять в польоті їх морфійний, надто повільний плин... піднімаються високо у висхідних полуденних потоках транслюють пейзажі і обрій звідти твоя душа наповнюється Видіннями - дійсністю, спотвореною нелюдською відстанню що її доводиться долати вії твої облітають невпино, як обертається платівка тріпотлива голка занурюючись надто глибоко в чорну вінілову плоть видобуває пронизливі зойки і нескінчені прогресії оргастичного страху бути поглинутим цією Круговертю але на останньому замкненім колі чути лише потаємні шерехи довгої довгої ночі і електричні іскри І спочатку ще певна рука За мить вже розслаблена і невагома плаває у заквітчаній плаценті кімнати налитій бузковим вином ночі

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19125.html