2012-11-27 : Окталлія : (де)монолог

любий берімось за руки ходімо у люди тисячу літ ми уже не виходили з дому ми молодіємо з віком не бійся мій любий я наші роки сховала у скриню бездонну любий ходімо хутчіше згодиться і поспіх нас у цій плоті новій не впізнати нікому я чепурилася кілька сторіч уже поспіль я підібрала тіла нам неначе з ікони любий поглянь бо здається це дійство кінцеве хтось підкорив колективне людське безсвідоме любий ми вийшли здається ми вийшли із себе краще берімось у руки ходімо додому

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20038.html