2013-10-05 : zbegla : мовчки
[Имя автора было скрыто первые сутки]

А у мене до тебе ніжність, що лоскотить і серце, і небо. Невимовна журлива вічність, що вживилась і б"ється з-під ребер. А у мене для тебе ніжність, павутинково-вереснева, засріблити росою буденність, пролетіти від мене до тебе. Так у мене від тебе ніжність, мов цукрова солодка вата, щоб стуманити різку дійсність, та укрити хмаринами м"яко. Вітер нас заквітчає у ніжність, із колоссям, травою, дощем, ми так міцно переплелися, де чиє вже навряд чи знайдем.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/20622.html