2014-09-21 : Solly1996 : *

Це місто вб*є нашу наївність Й ми станемо рабами жахливої системи - о,яка прикрість! Вона як завжди писатиме Вільні вірші в свою шухляду, А він вже її не триматиме, Побудує барикаду. Вона сама пішла від нього, Він сам її відпустив, Вона чекала вибачень - Він не перепросив. Пройде місяць,а може й два В холодильнику залишиться Її улюблена халва, Вона як завжди прийде додому одна. Одного разу їх поглинуть вулиці Самотніх міст, Вони віддадуться музиці І начхають на піст, Зайдуть в фаст-фут, Візьмуть обід, Згадають інститут І нерозумний хід, Прийдуть додому Й відкоркують алкоголь, Хоч гидко і самому Творити цю бемоль. Зап*ють свої страждання Дешевим коньяком , Було у них бажання Зробитись кістяком. Мине ще рік чи більше Забуде він й вона, Та Бог придумав інше – Закінчилась зима. В наповненій маршрутці Стоятиме вона, Хтось шарпоне по ручці То він-вже не сама.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20946.html