| Я намалюю свої квіти,
вони як білі дні печалі, коли з тобою мі мовчали і почуття свої стирали. Я вже не хочу розуміти те що у сердці є до тебе, я намалюю наші квіти і полечу до свого неба. А біль прийде такий пекельний і роздере зрадліве серце, невже не можна просто вмерти й не обливати землю кров'ю. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/3641.html |