2004-10-02 : Юрр : Крим і Рим

Крим і Рим. І мідні труби. Наче пресом давить груди. Паровоз біжить й реве. Не задавить – то зіб’є. Я боюся жити далі, Вже немає в мене сльоз. Що попереду – не знаю. Лиш життя, як паровоз. Давить пресом, як томати. Та не сік, а кров тече. Світло сховане за грати, Майже знищене ущерть. Сподіваюся на краще, А реалії страшні. Люди всі – мерці ходящі, Сутінкові і сумні. Хто мені наблизить світло? Зірве хто ті грати геть? Щоб почати новий відлік, Повний радощами день. Знаю я, що є інакше І буття, і майбуття. Хай усі прогонить мари Віра Божая свята.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/3753.html