| Розклавши по полицям
Свій несамодостатній екзистенс, Вже вкотре Запитуюсь у самого себе: Як же мені подолати Той внутрішній розпач, Який охоплює мене з періодичністю В одну добу. Та потім беру пляшку пива, записничок і йду до моря - Писати вірші. Там трохи заспокоююсь. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/4076.html |