2005-06-01 : Ганнуся : Жовтих днів пусті дороги...

Жовтих днів пусті дороги, Краєвиди позникали, Бо відтінки заплелися Напівтемними нитками. Дощ іде, не пахнуть квіти І вузли доріг частіше Зустрічаються під вечір. Так було, але раніше. Нерозгадані, непізнані Йдуть ізнов у мить-світанок Мої мрії, сни, слова, І той сніг, що вже розтанув, І те небо, що вже стало По-вечірньому прозоре, Хоче йти за ними слідом : Ранок буде ще не скоро.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5129.html