2005-07-20 : Намнаплеватьштейн : серцевина

розтривожена прохолода сипле сніг на моєму дереві все густішає насолода і вмирає в моєму череві все повніше зникаю в мулі все завзятіше пахну сіркою всі одежі мої минулі запинались сухою гілкою розколовся наріжний камінь розливаюсь кислими росами бо нестерпна смугаста повінь подавилась моїми косами відломіть мої жовчні крила то не пір’я – рубці келоїдні струм кривавий, кам’яна брила і слизьки шляхи істероїдні де спадають мої покриви там шукати моїх знеболених мій часопис – нервові зриви біль голів моїх недоголених і коли чужа насолода спинить кров у моєму дереві я відчую, що прохолода народила в моєму череві

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5503.html