2005-08-24 : Маляруша : К Дню Независимости чтоль

1 креа 24 серпня Парадний трепет пелюсток, і гра сонорними, межа між «Запад» і «Восток» і Лавра з дзвонами, вінки, стрічки і сап’янці, Кобзар в кобзариках, жовто-блакитні прапорці, кравці в кучмариках. І з-поміж натовпу — митець Зів’ється в хмароньки, крапне на масний папірець cлова-ліхтарики: y нього там і солов’ї, і дух конвалії, і запороженьки живі (після аварії?). І як горнятко, що співа: «Майн ліберн Аугустін», він вірить у свої слова - мистецькі зарості. Та поміж зірок забуваєш про втому і пил. А вже не підходить святочне «Як серце, любіть…» Ліпше вже: «Можно забыть, где и когда пуза растил и зады, но землю, с которой вдвоём голодал, нельзя никогда забыть». 2 креа ДЕНЬ НЕЗАВИСИМОСТИ Плачет седой человек, плачет в большие руки на переломе эпох от безысходной муки. Давно и в другой стране рос крепким душой и телом, сердце не знало грез, занят был общим делом. Жил как работал, а жил зло и легко — со взлетом. И не копил. Грешил по мелким, мещанским счетам — крут был «с кем надо». Но у дней есть своя работа - жизни цветное кино крутить без обратного хода. История что-то рвет и рядится в новое платье. Мы сделали поворот по судьбам своих же братьев… И плачет седой человек, плачет в худые руки, чувствуя, что его не понимают внуки. 3 креа * * * Сценарний хід масштабний і зручний. Усі свої зіграли ролі в драмі. Та розібралися хіба, хто – чий? І хто програвся так цікаво нами? Людино, ближча будь до осторог. І пам’ятай: любе життя – єдине. Тож незалежно від поразок-перемог З театру часу вийди як людина. 4 креа КРАЇНОЗНАВСТВО На картатій мапі На вузькому полі Є великі страни Є широкі долі Є зелені хащі, Є глибокі ріки Та не намалюєш Спалахи і скрики. І благословенні Страни є , правдиво. Та хіба то кожен В кожній є щасливим? З.Ы. Сорри, но пка перевода старушек через дорогу не будет

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5801.html