2005-09-01 : Сум : Айва.

Ми збирали з тобою стиглі айви, Потім їли їх, розриваючи горло, Кидалися листям... А потім хтось з нас згадав Що з них вийшло б чудове повидло! Ми з тобою варили його довго Вимазуючись ним аж до п'ят, І цілуючись Прилипаючи один до одного І від цього ще більше радіючи, Наче діти... Та осінь лишилася у моєї пам'яті Або стиглими айвами, або повидлом, І іноді я дуже сумую Бо її ще не було у моєму житті...

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5861.html