2005-11-01 : Jim : Колись давно...

Я б вбила її сплячу, на світанку, Коли зоря ще не сховалася у небі, А потім посміхалася б до ранку… І все для тебе, це лише для тебе… А тіло її ніжне та мерзенне, Нехай тумани ранку розривають. Навіщо погані цій світло денне, Такі лише щодня нам серце крають. А якщо хочеш, навіть серед ночі, Вона прийде до тебе безголова, Я відрубала їй її напередодні.. Тепер не скаже і кривого слова… Вона й раніше думати не вміла, І навіть, коли серце розбивала, Але змогла все ж зрадити уміло… Я навіть уві сні б її вбивала. Лише для того я б отак вчинила, Бо пам’ятаю якось ненароком, Колись давно чиєсь серце розбила, Безжально, не моргнувши а ні оком...

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/6437.html