| Коняка заблудилася у лісі
Вся в синяках приперлась до болота Походу провалилася у яму Не зна, як справицця єй с етім. Коняка бігала, ховалася від звірів, Від дерева до дерева переповзала, Води напилася гнилої із болота, Ригала, нє отходя от водопоя. Лиш налякала йожика. Й лелеку, Що в нєрєшитєльності неподалік застигла Стоїть, не пошевелиться ні разу Лиш розширяє і звужа зрачками. Темніло… холодало… і тревога Зростала у конячім серці быстро І їй здавалось, що довкола – сосни Хотя там было много і другіх дєрєвьєв Отчаяно вдивлялася у темряву Очима кліпала і тяжело вздихала І бігала щосили, і іржала, Сквозь хащі продираючись на скорості І кликала людей на допомогу Згадала їх впєрвиє в жизні А в сєрце навісала нєувєврєность, Що їй удасця вибратьця живою А кабани якраз в ту ніч не спали Ворочались, сміялись і шептались Коли дізнались про чужу негоду Рішили поприкалувацця трохи Вони коняку дружно окружили І стали грозно разом надвигацця Вихрюкуючи мелодію зловісну Бонджові, потім Озі Осборна. Переглядались кабани і перемигувались, Напали… реготали… лоскотали… І заставляли признаватьця в тому, Чого коняка в жизні ще не сдєлала Кричала, трохи не зірвала голос. Опівночі коняка ледь не всралась І не могла особо похвалицця, Што было в тот момент її совсєм не страшно. Вона уперше в жизні пожаліла Шо не водилась принципово із биками Життя пройшло у неї пред глазамі А вєдь вона ще не родила сина Поставив точку тій конячій скруті лось. Він виступив сміливо на галявину, Але сперва стояв у хащах ухмилявся, А потім вийшов, й заступився за коняку ------------------------------------------------------------- Проснулася коняка в полі Ліцом лежала у копиці сіна Што было это с ней на самом дєлє? “Відать прівідєлось”, - подумала коняка. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/8226.html |