2006-06-22 : Окталлія : Ти + я = ми

Ти впав сніжинкою на мене, А я була тоді травою :-) Та ми, як з поліетилену, В сердець вогні горіли двоє. Ти сонцем засвітив на мене, А я боялась засмагати. В той час я була як метелик, А ти не міг мене спіймати. Ти впав краплиною на мене, А я була суцільним морем. Ми розпливлись, та ще зпливемось В скажених хвилях насолоди.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/8846.html