|
У розмаїтті гіркого полину Де вирій морфеми. Очі коханої , будуть мов зорі у серпні Так спересердя кидають життя об стіну І переходять із звичних реалій в бессмертя А що до тебе, Харчуйся кошерним озоном Вчися молитвам до автокефального бога. Я прийду завтра А поки чатують твій спокій. Ангели з смогу І рукописного диму. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9201.html |