| Сьогодні вже сонечко вийшло до нас,
І гопніки вділи новий адідас. І свято у глазках, і щастя в душі... І проза сама розкладеться в вірші. Я йду, в мене світиться морда ліца, Здається, що щастю немає конца, У мене є крила, вони замість рук. Я вільна, я пташка, я муха, я жук, Це все так красіво, це все як в кінщ... В душі щось бентежить мене все одно... Напружую мізки, і раз, і ще раз Та нє, я не тормоз я медленний газ. Десь чуствую лажу, десь мрачний подвох. В яомусь моменті я всьо таки лох. Я збила ботінкою купку лайна, Я ж йду на роботу, та ну його на... |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/9967.html |