| Ти не впізнаєш почерк мого серця
І не відчуєш на смак мої сльози. Я ще люблю тебе, але не сердься, - Не прийду в твої сни без запрошень. Крізь твою душу вітер пронесеться Й забутий спогад принесе про мене. Я не стиратиму свій почерк серця, Та покину життя твого сцену. ...Я ще люблю тебе, але не сердься, Я зменшую уже любові дозу. Ти не впізнав? Це почерк мого серця, Мої ж вірші про тебе - це сльози. | ||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10509.html | ||||||||||||||||||||||||||||