|
Відпусти мене. Бо я не можу жити. Я не можу дихати з тобою. Дай мені хоч трохи часу щоб зуміти раз і назавжди розправитись з журбою. Залишись. Сховай мене в обіймах. Дай мені здуріть від твого тіла. Дай мені відчути, що я вільна. І повірить поможи, що маю крила. Доведи мені нікчемність мрії. Доведи, що Муза просто сука. Доведи, що відчувати я не вмію. НІ!!!!!!!!! Не чуй мене. Та стогону не слухай. Згода! Запевняй, що якось будем разом. Та почуй, хоч раз, всю правду блядську. І не вір мені , що зникнеш з часом, хоч спочатку ти сприймався лиш як цяцька. Дай мені з'єднатись з твоїм тілом. Дай мені надихатись тобою. Доведи мене до божевілля. і відчуй як я стогну від болю. Ні - не йди. Бо я ж твоя дитина. Я ж іще така недосконала. Я без тебе не літатиму. Загину.... Дівчинко чия ти? Сирота я…. Не шкодуйте - я сама того жадала…… . | ||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11286.html | ||||||||||||||||