| Треба кинутись з мосту, дядьку, дайте цибарку.
Я вже звик блазнювати, щоби не плазувати, Я вже звик розуміти пересічну собаку. Не подумайте тільки, що якийсь дурнуватий. Скам'янілі окости учорашніх сніданків І смугаста краватка на щоденний скафандр. Я хворію на серце, та який з мене Данко? Трохи нудить від цього недозрілого факту. Як у сутінках сутність, як матроси під кригу, Я народжую сумнів щодо "кинутись з мосту", Бо пора вже забувати всі колишні бліц-криги. Краще взяти півлітру - і до когось у гості. | ||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11826.html | ||||||||||||||||||||