2007-11-26 : Дощ : ***
| Тиша темрява і ніч
тепло обіймають та цілують слід те чого не знаю кличе з-за вікна голос я зриваю бо завжди сама хмари під ногами тихо шелестять світло у кишенях почало дрімать „там життя не має” – звикли так казать ті що вміють лиш повільно помирать там нема богів і не залишилось слів там порожня вічність сповнена чужих же снів подарую все бо не маю вже нічого там усе моє де немає мого сліди мої в бетоні а слова в чужій вже скроні вічність на долоні: відстань з часом обручились на земному лоні ..НЕБО... | ||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/12450.html | ||||||||