2008-09-11 : Ветер : Бездумнатворчість

Так скоро летять поїзди серед ночі, Чкають на старті вогні. І я заглядаю, некоханій у очі Щоб знати напевно, що, НІ! Ні, я не покаюсь у зраді Бо навіть себе я зрадить не встиг. Я голий стою на німому параді, Я правду кажу, у світі глухих. Так я любив багатьох і що мені з того? Коли вони всі не моїми були Навіщо любьити німого, худого, Коли так гарно кричать навкруги? Життю я не ставлю ніяких претензій Воно віддавало себе до кінця, Я сам загубив в своє сердце, І в цьому і щастя моє і біда.

КОММЕНТАРИИ Ветер 138123   2008-09-11 21:44 Життю я не ставлю ніяких претензій Воно віддавало себе до кінця, Я сам загубив ключі в своє сердце, І в цьому і щастя моє і біда. Маша Порываева 138166   2008-09-12 02:23 красиво и мелодично. всё очень понятно, как по-русски. Ветер 138176   2008-09-12 09:35 спасибо. Erica Cartman 138367   2008-09-14 21:12 зроби роботу над помилками, тодi поговоримо Antidepresant 143027   2008-11-06 22:45 воДка-connecting people

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/14073.html