| зупиняєшся...ще трохи! хтось всередині твого мозку
продовжуєш помацки...ще трохи! декілька кроків, і настане сонце запашне, як хлібне горошко тепле, як візерунки на твоїх долонях дивне, начебто воно, ніколи і не зникало звідси таємне...ще трохи! і твій голос розпалить велетенське вогнище вимикай, це даремно! хтось біля білого ліжка | ||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/14387.html | ||||||||