| Запхай в мене світло, немов у стареньку валізку.
Візьми його пучками й трохи в долонях замняцкай. Позв"язуй промінчики в сніп, і допоки не влізе Заштовхуй ногами у мене, аж доки не лязгне Старенька защіпка, аж доки забуті коди Сховають думки у секретності комбінацій. А потім скажи, що тріщати по швах вже годі, Візьмися за ручку і плацом неси гуляти. | ||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14392.html | ||||||||||||||||||||||||||||