2010-01-06 : Yuta : вялотекущее
| чекаю на лікаря…
хоча, навряд чи він мені зарадить. примусить ковтати якісь пігулки, порадить не нервувати, не плакати. діагноз невтішний – скаже. можливо, знадобиться лікування в стаціонарі… в чудовій білосніжній кімнаті зі світлими великими вікнами (так, ніби відпочиватиму в п’ятизірковому готелі all inclusive). милі привітні панянки кожного дня будуть приходити в гості: частуватимуть солодкими та гіркими напоями, будуть піклуватися про здоровий сон. всього буде занадто і раптом стане так спокійно та легко, але я не розумітиму того щастя. буду малювати пейзажі, які бачитиму з віконця, чиїсь незрозумілі портрети, можливо, навіть твої… та, коли трішечки прийду до тями, і майже загояться вени, на зап’ястях счезнуть страшні червоні смуги, думками повернуся до реальності… ніби в страшному кошмарі побачу до болю знайомі очі і злякаюся… стане страшно від розуміння того, що ніколи в цьому огидному житті не захочу їх більше бачити. не то пальто курю бамбук… год новый наступил опять, а у меня, увы, нет теплого пальто… до тошноты доводит запах ели. схожу с ума: читаю пруста и кокто, а так хотелось снега в коктебеле. самбукой греюсь… дым в лицо – в камин бросаю гегеля и канта. поет мне свои песни григорян, в шампанском плавает кусок макрели. играю с тенью в домино, в аквариуме светится неон. остался гете и бальмонт… потом и греться будет нечем… я сожалею лишь о том, что, нет пальто. курю бамбук… и снова – вечер. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17098.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||