| осатаніле озеро як то
буває тільки тут лиш тут насправді вихоплюється з пагонових вуст живицею ребро простерте в безвість ти бачила воно було ти ба воно кричало мало руки й ноги хотіло їсти й пити скло зими вкривало дерни і асфальт зими казало ми але було не нами суцільне місто і ніщо у нім суспільне сатанинське на кінцівки зіпнувшись вимовляло назви назв що кременіли і ставали кремінь а а день темнішав і робився ніч і ти схилялась пагоном над миром роздвоєним на біль і пслябіль предмети зрозумілі як площини як ангели із линвами в руках роздвоєність ми є ми іменуєм його ім'я над озером лелечі хрести хрести над остовпілим ставом над сполотнілим і осклілим чимось можливим тільки тут дивись дивись | ||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21251.html | ||||||||||||