2004-10-16 : hel : хто ми?

Чи зучтічали ми з тобою ранок? Чи проганяли страхи у ночі, напівзабутим текстом колисанок, а може з сходом сонця задували полум"я свічі? Давай згадаєм хто ми, може ми чужі... І можна довго заглядати в очі, Торкатись тіла й не впізнати нас. Або лишень почути десь той голос і зупинити невловимий час. Питання в тому, чи мовчання довге між нами не ламає почуття? Або можливо, що в стосунках наших небуде вже ніколи вороття? Чи хочем ми цього? Чи це в нашій заслузі? Давай згадаєм хто ми, може друзі?

КОММЕНТАРИИ Юрр 24595   2004-10-18 11:15 особенно первые два столбца понравились Иван Тварин 24710   2004-10-22 20:14 Лажа. Papa Lex 27730   2005-01-02 18:06 Прикольно... по девчачьи так все.. в самом лучшем смысле этого слова. loffofora 146522   2008-12-08 12:17 По крайній мірі в цьому вірші є якась цілісність і ідея, а не просто набір красивих слів (яке тут доволі часто трапляється) +0.5

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/3799.html