| іван кулінський наступна станція нове життя
повертатись додому правило що виконують навіть птахи у цієї квартири певно немає даху /як і у мене самого/ серед ночі раптово ХОЛОДНО! ДОЩ! душа вкривається гусячим пір’ям прокинувшись хапаю в обійми порожнечу що спить на твоєму місці /погана звичка класти на диван дві подушки хоча все життя живу засинаю один/ притискаю до себе цілую схоплююся курити пити чай сміятись очима друкувати божевілля безкінечні заяви на твоє ім’я з проханнями виключити вигнати виперти мене без усяких прав з правила що виконують навіть птахи іван кулінський наступна станція нове життя безсоння з дитинства боюсь висоти навіть на мить важко заглянути в чорну прірву забуття про тебе | ||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/4724.html | ||||||||||||||||||||||||||||