| Кричи.. мовчи.. хоч бий тревогу
Людська моча пролилась за порогом Я чув, я бачив, я жадав Але не знав… Коли нестало сил іти Уся ти - ніби на вітру свіча Польється з тебе на дорогу Людська моча Коли вже забагато слів Коли гавно додолу прилипало Чому ти цілий день мовчала Коли собаки гадили довкола? Просила, бачила, благала У море падала зоря Нічого дівчинка не знала Ригала. Мені здавалось, що ніколи Мені задавлос, що ніде Мені задвалось… а хоча Це просто пролилась людська моча | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/4872.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||