| Перед низом і мулом та горем
ти скажеш – живи! І такого як ти понесе перед сном у залізні ліси. Над принишклим розгубленим містом на сірій корі Два сліди від зубів, що лишив ти долаючи біль. Перейди, переріж, підійми із несили свій торс Закричи, здетонуй і згори смолоскипом навсе. Як в розбитих шоломах відходили наші батьки. Так в останнє підемо і ми - долаючи сон. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/6089.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||