| Рожеві тонкі нитки
На довгих білих пальцях, Я знов проходжу по руїнах сліз моїх І переходи З землі на плаци неба І вишкір сонця тане Мій Боже, чи завяне прах наш Квіткою на підвіконні Простягнуть долу нерви. В труні розкинуть руки. Мовчазні ангели плачу. Кохання стерлось так банально. Як плітки на шкільній дошці А памятаеш літо, газетні сірі шпальти, Там де про нас с тобою одним шрифтом гнали матюки Продажні морди пресси. Ти кричав, що гонять біса. І що я твоя принцеса Й цигарковий дим по мірно по кымнаты висів. Бажали все й одразу, Й росла помірно доза, І щось летіло в прірву, Що між сном і страшним глюком. | ||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/7125.html | ||||||||||||