| кава з вершками духмяним початком.
птахом під дахом тендітно розбуджена. кремові тістечка стін. шоколадом плавляться й ллються під ноги ці вулиці. тут, захопившись прикметами вічності, каменем в дивнім мереживі готики, я почуваюся - не розуміючи, збуджуюсь подихом, поглядом, дотиком. під торохтіння нічного трамвайчику, вітер, що знявсь голубиними крилами, я загубилась у часі, блукаючи площами, вежами, парками, ріками… та ця полинна гіркота крізь цукор з кожним ковтком знов бентежить одразу: час проминає алюром та цугом чи не на фоні чужих декорацій? | ||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/8876.html | ||||||||||||||||||||||||