2006-07-17 : Андрій Любка : пікасо

...а потім пабло пікасо заснув картина малювалася сама і сон прийшов немов через намул сичали демони повсталі з тла картина малювалася сама і був у тому сні аполінер рядками нерозривного листа писався вірш хоча поет помер і світло впало німо крізь вікно а на картині лиш рядки вірша про те що було з ними так давно картина плакала у темряві сама Андрій Любка

КОММЕНТАРИИ Pelomeya 86171   2006-07-18 07:46 Цікаво, не зважаючи на деякі недоробки. Мабуть сподобалось:)) Bief 86174   2006-07-18 08:42 дивне якесь враження ясмаленькойбуковки 86187   2006-07-18 11:05 Той клавесин і плакав, і плекав чужу печаль. Свічки горіли кволо. Старий співак співав, як пелікан, проціджуючи музику крізь воло. Він був старий і плакав не про нас. Той голос був як з іншої акустики. Але губив під люстрами романс прекрасних слів одквітлі вже пелюстки. згадалася Ліна Василівна.... дякую!) Rodger 86228   2006-07-18 17:11 Автор дуже добре висвітлив ідею, про те, що картини, вірши народжується митцями уві сні. Це місточок між реальним втіленням картини або вірша і ефірним станом - в голові. Як таблиця Менделєєва. Хоча це не дуже правильне порівняння. Луиза 86236   2006-07-18 19:28 Бывает так, что порой маленькие и простые крео пробивают на размышления на очень интересные темы. Оказывается, как сказал Артюр Рембо: «Ни один человек никогда ничего не создал. Человек -- не творец. Ему дано лишь воображение и способность обыграть те или иные явления, не более того.» При этом всегда волнует, какое же из искусств наиболее сильно воздействует на человека. Если отвечать на этот вопрос, то получается, что это - жизнь… :) йцук 97225   2006-11-16 08:32 гавно, такой, шо то піздец

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9007.html