2006-09-15 : Окталлія : Zluv@ vi4№$ti

Присвячується людині, яка мене найбільше в житті образила. Я не буду плакати. Хоча, я так люблю дощ! А сльози - це вид дощу. Але дощу не буде. Мого дощу довго не буде. Буде засуха. Засуха твого серця. Якого в тебе взагалі нема... На призначеному для нього місці у тебе суцільний льодовик, про100 Антарктида якась, справжній Північний полюс. ...Не треба відкривати парасольку, я ж казала - дощу не буде. В моїх очах завжди буде сонце! Сонце. яке тобі побачити не дано. Не дітям в руки. Я не буду плакати. Мого дощу довго не буде. Буде засуха. Але настане один прекрасний день, коли піде злива! Шалена злива вічності! Це буде тоді, коли хтось перестане бачити сонце у небі, але помітить його у моїх очах. Тоді я буду плакати! Плакати крокодилячими слізьми, плакати фонтанами сліз! А дощ буде падати без упину. І тебе вже не врятує навіть парасолька. бо ти про100 втопишся у моїх сльозах!... Сльозах щастя, які ти ніколи б і не зумів мені подарувати.

КОММЕНТАРИИ Rodger 90634   2006-09-15 15:12 Месть будет страшной. Kravdiy 90646   2006-09-15 17:54 Страница из дневника. Художественной ценности не вижу. Креатива не вижу. Вторично. намнаплеватьштейн 90706   2006-09-15 23:31 "не верю!" кричал станиславский и продолжал светить лампой в лицо допрашиваемого... PieceOfSoul 90722   2006-09-16 12:05 Сподобалась фраза "не дітям в руки", а загалом так собі. Vik 102455   2007-02-12 17:52 злостиво про100 сподобалось а дощ вічності повний абзац тут ніякий ной не допоможе кішка 104976   2007-04-06 20:16 Гарно написано.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/9492.html