2006-10-17 : мендель-букініст : у травні місяці

Сльози не висихають, І душа горем по вінця залита. Та мрії повільно згасають... Якби хтось озирнувся, Напевно б жахнувся. Уперше в житті не хочеться жити. Увесь світ ладна розбити, Бо дуже вже не хочеться жити. Не встигла горе наздогнати Й до себе у хату забрати. Воно пішло у хату до сусіда. Воно пішло у хату до рідні. Воно забуло двері зачинити, Воно залишилось у дворі сидіти. Якщо побачиш ти примару у вікні, То не лякайся, страшніше буде від ось цього. Коли сидить воно в дворі І бавиться з пожовклим листям У травні місяці. Як хто побачить, то не вірить І хреститься, і не вітається, Боїться озирнутися і знов побачити. А я це бачу, Бачу просто із вікна. І страх, як помилитися боюсь, Коли не можу вгледіти. Я не відвертаюсь і не хрещусь, А просто повз нього іду Й вітаюсь, і надіюсь, Що востаннє бачу. Думками я кричу Й прокльони шлю, А воно лиш бавиться з пожовклим листям Й від сміху давиться... У травні місяці.

КОММЕНТАРИИ Вадиm 93966   2006-10-18 11:51 Дуже сумно... MEDUZKA 94197   2006-10-19 16:15 ніяково PieceOfSoul 94215   2006-10-19 17:41 Дієслівні рими.. що тут скажеш. зараз уже МЕНІ здається, що Ти можеш краще. потенціал, наче, є.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9858.html